Дізнайтеся про найбільш загадкові й цікаві факти про астрономію. Хоча люди тисячами років вивчали небеса, ми все ще знаємо про Всесвіт відносно мало. Поки астрономи продовжують досліджувати його і вони детально дізнаються про зірки, планети та галактики, проте деякі явища залишаються загадковими.
Чи вдасться вченим розгадати таємниці Всесвіту – це загадка. Але захоплююче вивчення космосу та всіх його численних аномалій буде продовжувати надихати на нові ідеї та давати поштовх до нових відкриттів – поки люди продовжуватимуть пошуки на небі і дивуватися: “Що там?”
Цікаві факти про астрономію: які існують найбільші загадки
Темна матерія у Всесвіті
Астрономи завжди полюють на темну матерію – таємничу форму речовини, яку неможливо виявити звичайними способами – звідси і її назва.
Яку структуру має наша галактика Чумацький шлях?
Вся універсальна речовина, яку можна виявити сучасними методами, складає лише близько 5 відсотків всієї речовини у Всесвіті. Темна матерія складає решту, разом з чимось, відомим як темна енергія. Коли люди дивляться на нічне небо, незалежно від того, скільки зірок вони бачать (і галактик, якщо вони використовують телескоп), вони стають свідками лише незначної частки того, що насправд зщнаходиться там.
Хоча іноді астрономи використовують термін “вакуум космосу”, простір, через який проходить світло, не є повністю порожнім. Насправді в кожному кубічному метрі простору є кілька атомів речовини. Простір між галактиками, про який колись думали, що він є абсолютно порожній, часто заповнені молекулами газу і пилу.
Сузір’я Великої Ведмедиці: легенди та цікаві факти
Щільність матерії в космосі та чорні діри
Говорячи про цікаві факти про астрономію, не можна не згадати про чорні дири. Люди також звикли думати, що чорні діри є відповіддю на загадку “темної матерії”. Тобто вважалося, що невизначена речовина може знаходитися в чорних дірах. Хоча ця ідея виявляється неправдивою, чорні діри продовжують захоплювати астрономів з поважних причин.
Чорні діри настільки щільні і мають таку сильну гравітацію, що ніщо – навіть світло – не може їх уникнути. Наприклад, якщо міжгалактичний корабель якось наблизиться до чорної діри і буде всмоктаний її гравітаційним полем, сила на передній частині корабля буде настільки більшою, ніж сила ззаду, що корабель і люди всередині будуть розтягуватися – як спагетті – від інтенсивності гравітаційного тяги. Результат? Ніхто не вийде звідти живим.
Чи знали ви, що чорні діри можуть стикатися? Коли це явище відбувається між надмасивними чорними дірами, гравітаційні хвилі вивільняються. Хоча існувало припущення про існування цих хвиль, насправді вони не були виявлені до 2015 року. З тих пір астрономи виявляли гравітаційні хвилі від декількох титанічних зіткнень чорних дір.
Нейтронні зірки – залишки масивних зірок при вибухах наднової – не те саме, що чорні діри, але вони також стикаються одна з одною. Ці зірки настільки щільні, що якими би вони не були великими, нейтронні зірки є одними з найшвидших обертаються об’єктів у Всесвіті. Астрономи, які їх вивчають, вирахували їх швидкість обертання – до 500 разів на секунду.
Що таке зірка, а що ні?
Люди мають кумедну схильність називати будь-який яскравий предмет на небі «зіркою» – навіть тоді, коли це не так. Зірка – це сфера перегрітого газу, яка віддає світло і тепло, і зазвичай в ній відбувається якийсь синтез. Це означає, що падаючі зірки насправді не є зірками. Найчастіше це просто крихітні частинки пилу, що потрапляють через нашу атмосферу і згорають внаслідок тепла тертя з атмосферними газами.
Що ще не є зіркою? Планета – це не зірка. Це тому, що – для початку – на відміну від зірок, планети не зливають атоми у своїх нетрях, і вони набагато менші за середню зірку, і хоча комети можуть бути яскравими на вигляд, вони теж не зірки. Поки комети об’їжджають Сонце, вони залишають за собою пилові стежки. Коли Земля проходить через кометну орбіту і стикається з цими стежками, ми спостерігаємо падіння метеорів (також не зірок), коли частинки рухаються по нашій атмосфері і згоряють.
Найбільший астероїд Сонячної системи: чи це Церера?
Наша Сонячна система
Наша власна зірка, Сонце, – це сила, з якою слід рахуватися. Глибоко в ядрі Сонця водень плавиться, утворюючи гелій. Під час цього процесу ядро випускає еквівалент 100 мільярдів ядерних бомб щосекунди. Вся ця енергія пробивається через різні шари Сонця, витрачаючи тисячі років на подорож. Енергія Сонця, що випромінюється як тепло і світло, живить Сонячну систему. Інші зірки проходять цей самий процес протягом свого життя, що робить зірки силовими центрами космосу.
Сонячна система, в якій ми живемо, також повна дивних і чудових особливостей. Наприклад, навіть незважаючи на те, що Меркурій є найближчою до Сонця планетою, температура на поверхні планети може впасти до -280 ° F холоду. Як? Оскільки у Меркурія майже немає атмосфери, то біля поверхні немає чого затримувати тепло. Як наслідок, темна сторона планети – та, що не звернена до Сонця – стає надзвичайно холодною.
Хоча вона віддалена від Сонця, Венера значно гарячіша за Меркурій завдяки товщі атмосфери, яка затримує тепло біля поверхні планети. Венера також дуже повільно обертається навколо своєї осі. Один день на Венері еквівалентний 243 земним дням, однак рік Венери – лише 224,7 дня. Як не дивно, Венера обертається в зворотній бік навколо своєї осі порівняно з іншими планетами Сонячної системи.
Галактики, Міжзоряний простір і Світло
Віку Всесвіту понад 13,7 мільярда років, і в ньому мешкають мільярди галактик. Ніхто точно не впевнений, скільки саме всіх галактик сказано, але деякі факти, які ми знаємо, є досить вражаючими. Звідки ми знаємо, що ми знаємо про галактики? Астрономи вивчають світлові об’єкти, на предмет їх походження, еволюції та віку. Світло від далеких зірок і галактик досягає Землі настільки довго, що ми насправді бачимо ці об’єкти такими, якими вони з’являлися в минулому. Коли ми дивимося вгору на нічне небо, ми фактично озираємось у минуле. Чим далі щось знаходиться, тим далі в часі воно знаходиться.
Наприклад, сонячному світлу потрібно майже 8,5 хвилин, щоб подорожувати до Землі, тому ми бачимо Сонце таким, яким воно з’явилося 8,5 хвилин тому. Найближча до нас зірка, Проксима Центавра, знаходиться на відстані 4,2 світлових років, тому вона здається нашим очам такою, якою була 4,2 роки тому. Найближча галактика знаходиться на відстані 2,5 мільйонів світлових років і виглядає так, як це було, коли наші предки австралопітеки ходили по планеті.
З часом деякі старші галактики були канібалізовані молодшими. Наприклад, галактика Вир (також відома як Мессьє 51 або М51) – дворука спіраль, яка знаходиться на відстані від 25 мільйонів до 37 мільйонів світлових років від Чумацького Шляху, яку можна спостерігати за допомогою аматорського телескопа, – через пройшла злиття галактик / канібалізацію в минулому.
Всесвіт заповнений галактиками, а найвіддаленіші віддаляються від нас із швидкістю більшою за 90 відсотків швидкості світла. Однією з найдивніших ідей – і, яка, швидше за все, є правдою, є “теорія розширюваного Всесвіту”, яка передбачає, що Всесвіт буде продовжувати розширюватися, і галактики будуть розростатися далі, поки їх зореутворюючі області закінчаться. Через мільярди років Всесвіт буде складатися зі старих червоних галактик (тих, що знаходяться в кінці своєї еволюції), настільки віддалених, що їхні зірки буде майже неможливо виявити.
Джерело: https://www.thoughtco.com/
