Дізнайтеся, що таке комета, звідки вони зазвичай беруться, якою є їхня будова та якими були місії по вивченню комет.
Що таке комета
Комети – це великі об’єкти з пилу та льоду, що обертаються навколо Сонця. Найбільш відомі своїми довгими струмливими хвостами, ці стародавні об’єкти є залишками формування Сонячної системи 4,6 мільярда років тому.
Вважається, що комети, містять матеріал з часів, коли формувалися Сонце і планети. Вони схожі на гігантські, застиглі капсули часу в нашій Сонячній системі.
З чого складається ядро комети?
Звідки беруться комети?
Комети здебільшого походять із Сонячної системи. Деякі з них існують у широкому полі за орбітою Нептуна, який називається Пояс Койпера. Ми називаємо їх короткоперіодичними кометами. Їм потрібно менше 200 років, щоб обернутися навколо Сонця.
Інші комети живуть у Хмарі Оорта – кулястому зовнішньому краю Сонячної системи, який знаходиться приблизно в 50 разів далі від Сонця, ніж Пояс Койпера. Їх називають довгоперіодичними кометами, оскільки їм потрібно набагато більше часу, щоб обертатися навколо Сонця. Кометі з найдовшою відомою орбітою потрібно понад 250 000 років, щоб зробити лише один виток навколо Сонця!
Що наближає комети до Землі так, що ми можемо їх бачити?
Гравітація планети або зірки може витягувати комети з їхніх домівок у Поясі Койпера або Хмарі Оорта. Цей поштовх може перенаправити комету до Сонця. Шляхи цих перенаправлених комет виглядають як довгі, витягнуті овали.
Коли комета все швидше і швидше наближається до Сонця, вона обертається за Сонцем, а потім повертається туди, звідки прийшла. Деякі комети пірнають прямо в Сонце і більше ніколи не з’являються на світ. Коли комета перебуває у внутрішній частині Сонячної системи, наближаючись або віддаляючись, ми можемо побачити її на нашому небі.
З яких частин складається комета?
В основі кожної комети лежить тверде, застигле ядро. Ця куля пилу та льоду зазвичай не перевищує 10 миль (16 кілометрів) в поперечнику – приблизно як невелике місто. Коли комети знаходяться в Поясі Койпера або Хмарі Оорта, вчені вважають, що це майже все, що в них є – лише замерзлі ядра.
Але коли комета наближається до Сонця, вона починає нагріватися. Зрештою, лід починає перетворюватися на газ. Це також може призвести до того, що з комети вириваються струмені газу, які несуть із собою пил. Газ і пил створюють величезну розмиту хмару навколо ядра, яка називається кома.
Комета Галлея: Факти про найвідомішу комету в історії
Чому комети мають хвіст?
Коли пил і гази відлітають від ядра, сонячне світло і частинки, що надходять від Сонця, виштовхують їх у яскравий хвіст, який тягнеться за кометою на мільйони кілометрів.
Коли астрономи придивляються уважніше, вони виявляють, що комети насправді мають два окремі хвости. Один виглядає білим і складається з пилу. Цей пиловий хвіст тягнеться за кометою широким, м’яко вигнутим шляхом. Інший хвіст блакитнуватий і складається з електрично заряджених молекул газу, або іонів. Іонний хвіст завжди спрямований прямо від Сонця.
Як ми дізнаємось про комети?
Ми дізналися, що таке комета, проте як це знання прийшло до нас? Люди цікавились кометами тисячі років. Але з Землі неможливо було добре розгледіти кометне ядро, оскільки воно окутане газом і пилом комети. Однак в останні роки кілька космічних апаратів отримали можливість вивчати комети зблизька.
Чому комета може змінити свою орбіту?
Місія NASA Stardust зібрала зразки з комети Wild 2 і привезла їх на Землю. Вчені виявили, що ці частинки багаті на вуглеводні – хімічні речовини, які ми вважаємо “цеглинками” життя.
Розетта, місія Європейського космічного агентства, яка мала на борту кілька інструментів НАСА, вивчала комету 67P Чурюмова-Герасименко. Розетта висадила на ядро спусковий апарат, після чого оберталася навколо комети протягом двох років. Розетта виявила будівельні блоки життя і на цій кометі. Знімки показали, що комета 67P – це міцний об’єкт з великою кількістю активності, що формує її поверхню.
Завдяки цим та іншим подібним місіям ми тепер знаємо набагато більше про будову комет і типи хімічних речовин, що містяться на них і навколо них. Ми навіть дізналися трохи більше про формування нашої Сонячної системи!
Джерело: https://spaceplace.nasa.gov
