Дізнайтеся, яка найбільша планета Сонячної системи та що робить Юпітер таким особливим. Недарма він названий на честь царя богів у римській міфології.
Також давні греки назвали планету на честь Зевса, царя грецького пантеону.
Юпітер – найбільша планета Сонячної системи
Юпітер допоміг здійснити революцію в тому, як ми бачимо Всесвіт і місце нас самих у ньому у 1610 році, коли Галілей відкрив чотири великі супутники Юпітера – Іо, Європу, Ганімед і Каллісто, відомі зараз як супутники Галілея.
Що таке екзопланета та як її знайти?
Це було вперше, коли було помічено, що небесні тіла кружляли навколо іншого об’єкта, крім Землі, і надало велику підтримку точці зору Коперника про те, що Земля не є центром Всесвіту.
Фізичні характеристики
Юпітер більш ніж удвічі масивніший за всі інші планети разом узяті. Якби величезна планета була ще приблизно у 80 разів масивнішою, вона б фактично стала зіркою. Величезний об’єм Юпітера може вмістити понад 1300 планет розмиру Землі.
Це означає, що якби Юпітер був розміром із баскетбольний м’яч, Земля була б розміром з виноград.
Цікаві факти про Юпітер: 10 речей, якими здивує нас ця планета гігант
Юпітер має щільне ядро невизначеного складу, оточене багатим на гелій шаром рідкого металевого водню, який простягається на 80-90% діаметра планети.
Атмосфера Юпітера нагадує атмосферу Сонця, що складається переважно з водню та гелію. Барвисті світлі та темні смуги Юпітера створюються сильними вітрами східного-західного напрямку у верхніх шарах атмосфери планети, що рухаються зі швидкістю більше 535 км/год.
Білі хмари у світлих зонах складаються із кристалів замерзлого аміаку, тоді як темні хмари з інших хімічних речовин. На найглибших видимих рівнях є сині хмари. Смуги хмар далеко не статичні – з часом змінюються.
Планети Сонячної системи: по порядку від Меркурія до Плутона та Дев’ятої планети
Найнезвичайнішою особливістю Юпітера є Велика Червона пляма, гігантський шторм, схожий на ураган, що триває більше 300 років. Велика Червона пляма приблизно вдвічі більша за Землю, а її край обертається проти годинникової стрілки навколо центру зі швидкістю приблизно від 430 до 680 км/год. Колір бурі, який зазвичай варіюється від цегляно-червоного до трохи коричневого, може походити від невеликої кількості сірки та фосфору в кристалах аміаку в хмарах Юпітера.
Найбільша планета Сонячної системи має гігантське магнітне поле, яке є найсильнішим із усіх планет Сонячної системи і майже в 20 000 разів перевищуючи силу Землі.
Юпітер також обертається швидше, ніж будь-яка інша планета – йому трохи менше 10 годин, щоб здійснити поворот навколо своєї осі, порівняно з 24 годинами для Землі. Цей швидкий оберт спричинив до того, що Юпітер випинається на екваторі і сплющується на полюсах.
Юпітер випромінює радіохвилі, які досить сильні для виявлення їх на Землі. Вони бувають у двох формах – сильні сплески, що виникають, коли Іо, найближчий до великих супутників Юпітера, проходить через певні області магнітного поля Юпітера, і безперервне випромінювання з поверхні Юпітера та частинок високої енергії в його радіаційних поясах.
Як Юпітер сформував нашу Сонячну систему
Як найбільша планета Сонячної системи після Сонця, сила тяжіння Юпітера допомогла сформувати нашу систему.
Гравітація Юпітера, ймовірно, відповідальна за виштовхування Нептуна та Урана до краю системи.
Юпітер, разом із Сатурном, можливо, спричинили шквал уламків на внутрішні планети на початку історії системи, хоча деякі вчені дискутують, яку роль відігравала кожна планета в переміщенні астероїдів.
Юпітер також може допомогти утримати астероїди від бомбардування Землі. Спостереження любителів показали, що Юпітер отримує кілька серйозних ударів за десятиліття.
В даний час гравітаційне поле Юпітера впливає на численні астероїди, які скупчилися в регіонах, що передують і слідують за Юпітером на його орбіті навколо Сонця. Вони відомі як троянські астероїди. Їх імена почерпнуті з «Іліади», епосу Гомера про Троянську війну.
Джерело: www.space.com
