Дізнайтеся, що таке теорія ігор, яка її історія та основні принципи та чому вона використовується в багатьох сферах та в алгоритмах.
Що таке теорія ігор?
Теорія ігор – це метод, який використовується для розуміння того, як і чому люди приймають раціональні рішення.
Хоча її часто вважають застосовною до економіки, вона також використовується в біології для розуміння еволюції, а останнім часом застосовується в бізнесі та прийнятті рішень клієнтами та іншими особами.
Від Дарвіна до ДНК: що таке еволюція та теорії еволюції?
Принцип теорії ігор полягає в тому, що люди поводяться раціонально і приймають рішення, виходячи з найкращого для них результату, враховуючи ймовірну поведінку інших.
Тому вони можуть отримати менш оптимальний результат просто тому, що знають, як можуть поводитися інші. Вони йдуть на компроміс і погоджуються на гірший результат, наприклад, щоб уникнути конфлікту або тому, що наслідки поганої поведінки є надто екстремальними.
Витоки та розвиток
Формальне вивчення теорії ігор розпочалося у 1940-х роках з книги Джона фон Неймана та Оскара Моргенштерна “Теорія ігор та економічна поведінка”. З того часу вона розвинулася до цілого ряду концепцій та інструментів, які допомагають передбачати та пояснювати вибір індивідів, що конкурують або співпрацюють один з одним.
Ключові поняття теорії ігор
Теорія ігор охоплює кілька ключових понять, серед яких гравці, стратегії, виграші, ігри та рівновага.
- Гравці: Особи, які приймають рішення в грі.
- Стратегії: Плани дій, доступні гравцям.
- Виграші: Результати, які є результатом комбінації стратегій, обраних гравцями.
- Ігри: Сценарії, в яких взаємодіють гравці, що характеризуються правилами, стратегіями та винагородою.
- Рівновага: Ситуація, коли жоден з гравців не може отримати вигоду, змінивши свою стратегію, тоді як інші гравці залишають свої стратегії незмінними.
Одне з найвідоміших понять в теорії ігор – рівновага Неша, названа на честь математика Джона Неша. Вона являє собою стан гри, коли гравці знайшли оптимальну стратегію, беручи до уваги рішення інших гравців.
Типи ігор
Ігри можна класифікувати кількома способами:
- Кооперативні та некооперативні: Кооперативні ігри дозволяють укладати обов’язкові угоди, тоді як некооперативні – ні.
- Одночасні та послідовні: В одночасних іграх гравці обирають свої стратегії одночасно. У послідовних іграх вони грають по черзі.
- З нульовою сумою та не з нульовою сумою: В іграх з нульовою сумою виграш одного гравця є програшем іншого. Ігри з ненульовою сумою можуть мати результати, коли всі гравці виграють або програють разом.
- Досконала та недосконала інформація: Гра з досконалою інформацією – це гра, в якій всі гравці знають ходи, зроблені раніше всіма іншими гравцями. В іграх з недосконалою інформацією частина цих знань прихована.
Теорія ігор та співпраця
Однією з класичних “ігор” є дилема ув’язнених. У цій грі двоє ув’язнених можуть або мовчати, або зрадити іншого. Якщо обидва мовчатимуть, кожен з них отримає короткий термін ув’язнення (один рік). Якщо один з них зрадить іншого, то той, хто говорить, буде звільнений, а той, кого зрадили, отримає трирічний термін ув’язнення. Якщо обидва зрадять один одного, вони обидва отримають по два роки ув’язнення.
Зрозуміло, що найкращим результатом для обох є мовчання. Однак для кожного гравця зрада іншого має більше сенсу, оскільки він вийде на свободу. Тому очікуваним результатом є те, що обидва зрадять один одного і в кінцевому підсумку отримають дворічний термін ув’язнення.
Однак, знову і знову в подібних іграх люди на практиці виявляють набагато більшу співпрацю, ніж можна було б передбачити в теорії.
Теоретики ігор зазвичай пояснюють це ідеєю повторюваних ігор і репутації. Іншими словами, якщо ви збираєтесь грати лише один раз, то ви можете прагнути до найкращого для себе результату і ігнорувати іншу людину.
Однак, якщо ви збираєтеся грати знову і знову, або вам потрібні постійні відносини з вашим опонентом, тоді вам потрібно бути більш обережними. Ваш опонент буде пам’ятати, що ви робили минулого разу або як ви поводилися в тій чи іншій ситуації. Якщо це було антагоністично, а не кооперативно, він вживе необхідних заходів, щоб покарати вас у наступних іграх або ситуаціях.
Саме тут теорія ігор зустрічається з бізнесом і менеджментом.
Цілком логічно, що відсутність співпраці (або активні спроби завдати шкоди комусь іншому) на початку робочих стосунків буде покарано пізніше. Довіру важко побудувати, і якщо ви здобудете репутацію жорсткого гравця, то застрягнете з нею надовго.
Класичним прикладом гри в один раунд є купівля вживаного автомобіля.
Продавець хоче лише продати його. Він не зацікавлений у тривалій співпраці, тому може дозволити собі приховати потенційні проблеми з автомобілем, щоб змусити вас купити його швидше.
Однак дедалі частіше продавці та підприємства розуміють, що покупці можуть повернутися через кілька років.
Вони також, швидше за все, будуть спілкуватися з іншими клієнтами та потенційними покупцями, в тому числі через соціальні мережі. Про вашу поведінку розійдуться чутки, і ваша репутація постраждає, якщо ви спробуєте зробити щось неетичне, щоб укласти договір купівлі-продажу.
Застосування теорії ігор
Ми дізналися, що таке теорія ігор, проте як її можна використовувати? Теорія ігор має численні застосування:
- Економіка: вона допомагає зрозуміти ринки, аукціони та поведінку споживачів.
- Політологія: Використовується для вивчення голосування, війни та міжнародної дипломатії.
- Комп’ютерні науки:
Теорія ігор лежить в основі розробки алгоритмів та штучного інтелекту. - Соціальні науки: Дає уявлення про соціальну динаміку та людську поведінку.
Виклики та критика
Незважаючи на свою корисність, теорія ігор стикається з критикою. Одна з найпоширеніших критик полягає в тому, що вона передбачає раціональну поведінку, яка не завжди збігається з реальними людськими діями.
Більше того, складність людських уподобань і непередбачуваність природи іноді можуть зробити моделі теорії ігор менш точними.
Висновок – що таке теорія Ігор
Теорія ігор пропонує потужний набір інструментів для аналізу стратегічних взаємодій. Хоча вона не є досконалою, її здатність надавати структуроване розуміння конкурентних і кооперативних ситуацій робить її безцінною у багатьох сферах. З розвитком нашого розуміння процесу прийняття рішень розвиватиметься і теорія ігор, пристосовуючись до кращого моделювання та прогнозування складнощів стратегічної поведінки.
Список літератури
Для тих, хто зацікавлений у глибшому вивченні теорії ігор, такі джерела, як “Теорія ігор та економічної поведінки” фон Неймана і Моргенштерна та “Некооперативні ігри” Джона Неша, надають фундаментальні знання. Крім того, сучасні тексти та дослідницькі роботи продовжують розширювати та вдосконалювати концепції та застосування теорії ігор.
Джерело: https://ca.indeed.com/
