Якою була еволюція приладів для вимірювання часу?

Якою була еволюція приладів для вимірювання часу?

Ми живемо у світі, де важливий час. Тому еволюція приладів для вимірювання часу займає важливе місце в історії прогресу людства. Наносекунди відзначають різницю між успіхом чи невдачею. У сучасному світі час тепер керує нашим життям.

Немає жодних доказів того, що ми можемо винайти машину часи та рухатись назад у часі або, що “туристи часу” приїздили б з майбутнього до нас. Але стрілка часу нас несе вперед, і люди вимірювали його віками різними способами.

еволюція приладів для вимірювання часу

Сонячні годинники та водні годинники

Ми ніколи не дізнаємося, хто був першим чоловіком чи жінкою, який намагався надати структуру вимірюванню часу, хоча в Біблії Книга Буття ілюструє зміни щодня та ввечері та вранці. Відома нам еволюція приладів для вимірювання часу розпочалася в Єгипті. Стародавні єгиптяни використовували прості сонячні годинники і ділили дні на менші частини. Вважається, що вже в 1500 н.е. вони розділили інтервал між сходом і заходом сонця на 12 частин. 

Сонячні годинники

Наші знайомі розділення часу – походять від вавилонян та євреїв (семиденний тиждень у Книзі Буття). Стародавні римляни під час республіки мали вісім днів – включаючи день покупок, де люди купували і продавали речі. Коли римський імператор Костянтин зробив християнство державною релігією на початку 4 століття нашої ери, то сім днів на тиждень було офіційно затверджено.     

Сонячний годинник (звичайно, ефективний інструмент лише тоді, коли світить сонце), був доопрацьований греками та вдосконаленій ще римлянами через кілька століть. Римляни також використовували водяні годинники, які вони відкалібрували від сонячного годинника, і тому вони могли вимірювати час, навіть коли сонце не світило, вночі або в туманні дні. Відомий як клепсидра, він використовував потік води для вимірювання часу. Зазвичай ємність наповнюється водою, і вода стікає повільно і рівномірно з ємності – маркування використовується для показу проходження часу.  

водяні годинники

Але зміна тривалості дня з порами року в римському світі зробила вимірювання часу набагато більш складнішим, ніж сьогодні. Години обчислювались для денного часу та грунтувалися на поділі дня. Водяний годинник давав можливість вимірювати час простим і досить надійним способом.

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ХТО ВИНАЙШОВ КУЛЬКОВУ РУЧКУ?

Прилади для вимірювання часу стають дорослими

Краще вимірювати час – це захопленням винахідників протягом століть, але у 18 столітті годинник з’явився як науковий інструмент сам по собі.

Це відбулося завдяки маятникові, – вдосконалення Галілея, який помітив регулярність руху підвісної лампи, що коливається вперед і вперед в соборі Пізи, коли він ще був студентом.  

маятниковий годинник

Цікавим водним приладодом для вимірювання часу, став морський хронометр, який був винайденим Джоном Харрісоном в Англії. Цей прилад став відповіддю на необхідність вимірювати час на борту корабля до високого рівня точності (маятниковий годинник був непридатний для морського використання через рух корабля). 

морський хронометр, який був винайденим Джоном Харрісоном

Пристрій Гаррісона привернув увагу блискучим дизайном та підбором найкращих матеріалів. Його годинник дав можливість високоточно як вимірювати час, і так координати розташування в морі. Це дало Королівському флоту небачений до тих пір інструмент для навігації.

Якою була еволюція приладів вимірювання часу?

Еволюція приладів вимірювання часу тривала й в 20 столітті. Майстерність Джорджа Деніелса у Британії при створенні деяких найкращих та найкрасивіших годинників тих часів можна побачити на постійній виставці у Музеї науки в Лондоні .  

Атоми та лазери

Вимірювання часу також змінилося у 20 столітті завдяки розробці атомного годинника у 1950-х роках у Національній фізичній лабораторії. Це дозволило отримати нове і точне визначення часу.  

завдяки розробці атомного годинника

Винахід лазера в 1960 р. змінив вимірювання часу назавжди. Лазери можуть виробляти імпульси тривалістю декілька аттосекунд – 10⁻¹⁸ секунд – і точність міжнародного вимірювання часу повинна це відображати. 

Час сьогодні визначається не на секунду, яку, можливо, ми очікували б як частку – 1/86 400 – дня. Натомість через атомну частоту: формально це робиться через те, що називається “стандарт цезію”. Він  вимірює точну кількість “циклів” випромінювання – 9,192 631,770 – те, що потрібно для переходу атома цезію 133 з одного енергетичного стану в інший.  

Еволюція приладів для вимірювання часу триває

Час просунувся від земного вимірювання до вимірювання, яке, в принципі, можна було б здійснити на іншій планеті або по всьому всесвіту. Точність цього атомного часу продовжує удосконалюватися за допомогою досліджень, а Національна фізична лабораторія у Великобританії стала провідною інституцією часу.   

Водночас вчені не полишають спроби винайти способи подорожі в часі.

Джерело: theconversation.com

Подібні новини